З 07 по 10 грудня 2020 року в рамках всесвітньої кампанії «16 днів проти насильства» у закладах загальної середньої освіти пройшла виставка дитячих малюнків «Моя родина вільна від насильства». Найкращі малюнки були передані до відділу освіти для проведення районної виставки.

  Виставка має на меті привернення уваги суспільства до прав дитини, а також виховання толерантної ненасильницької поведінки у дітей дошкільного та шкільного віку. Також важливою є популяризація загальнолюдських цінностей, виховання високих моральних якостей та відповідального ставлення до оточення, розвиток творчого потенціалу дітей.

  Всі ми звикли чути такі вирази як сексуальне або фізичне насильство над людиною. Але психологи також виділяють ще один тип знущань – психологічне насильство. Ви ніколи про це не чули? Але насправді дуже багато сімей, де дружини або діти піддаються психічному насильству з боку чоловіків.

  Будь-яку людину можна спотворити не тільки фізично, а й морально . У результаті такі емоційно неврівноважені люди починають надалі знущатися над оточуючими і близькими. І дуже часто такі слова як «любов» і «прихильність» для них нічого не означають. І ось в щасливого спільного життя починаються проблеми – це приниження і загрози з боку чоловіка. До рукоприкладства не доходить, але от словами можна образити і принизити нітрохи не гірше, ніж ударами. Багатьом жінкам знайомі подібні ситуації, адже вони – жертви психологічного насильства.

  Кожна п’ята дитина в Європі стає жертвою сексуального насильства. У 70–85% випадків насильник – людина з близького оточення. Про це йдеться в проєкті Ради Європи «Один із п’яти».

  Дитячий лікар-психіатр і лікар-психотерапевт Євгеній Тичковський пояснює, що 10% із цих 70% – це родичі. Решта 60% – близьке оточення, але не рідня. І ще 30 % припадає на чужих дитині людей. Також каже, що 25% дівчат до 16-ти років переживають сексуальне насильство.

  В рамках Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства», яка стартувала 25 листопада Євгеній Тичковський та інструктор із безпеки, президент Федерації крав мага й засновник проєкту «Krav Kids» Антон Фарб дали інтерв’ю «Новій українській школі».

  Міністерство освіти і науки розробило методичні рекомендації щодо виявлення та реагування на домашнє насильство щодо учнів.

  Про це йдеться в наказі №1047 від 02 жовтня 2018 року, опублікованому на сайті МОН за посиланням https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-metodichnih-rekomendacij-shodo-viyavlennya-reaguvannya-na-vipadki-domashnogo-nasilstva-i-vzayemodiyi-pedagogichnih-pracivnikiv-iz-inshimi-organami-ta-sluzhbami

  “У виявленні фактів домашнього насильства має значення спостережливість педагогічних працівників закладу освіти, їхні уважне ставлення до учасників освітнього процесу і здатність вчасно помітити симптоми неблагополуччя в поведінці та настрої дітей“, – зазначено в рекомендаціях.

  Існує багато міфів довкола проблеми булінгу, і деякі з цих міфів часто призводять до серйозних помилок у ставленні до булінгу, у знеціненні фактів та недовіри до свідчень постраждалого. Таке відношення може підірвати те, що травмована людина відчуває і як оцінює вчинене по відношенню до неї насильство. Булінг є неприпустимим у жодній формі, і - як тільки суспільство про нього дізнається – він має бути негайно припинений.

  Міф 1: булінг є нормальною частиною дитинства, і варто просто ігнорувати його.

  Факт: Булінг не є "нормальним" або прийнятним у будь-якій формі, і ігнорування може не завжди призвести до його припинення. Якщо є така можливість, потерпілий має довіритись дорослій людині, можливо, це хтось із батьків, вчитель, шкільний психолог, які почнуть протидіяти булінгу. Просто терпіти – означає втратити самоповагу і залишити ситуацію безкарною.

  Щорічно в Україні з 25 листопада до 10 грудня включно проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства».

  Мета акції – привернення уваги суспільства до проблем подолання насильства у сім’ї, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.

  Прояви насильства супроводжують людство з давніх давен. Упродовж тисячоліть одна людина кривдить іншу людину, чинить насильство щодо неї. У світі постійно відбуваються війни, напади на людей, дискримінація, приниження. Прикро, що ми звикли сприймати насильство, як щось неминуче, адже прояви насильства порушують права людини, принципи її вільного та справедливого існування. І коли насильство чиниться поруч із нами чи в нас у домі, у школі, на вулиці, ми можемо й повинні зупинити його.